-
1 розривати шлюб
-
2 розривати
I = розірвати1) to tear, to lacerate, to rend, to disrupt, to break apart2) (про угоду, договір) to cancel, to dissolve, to annul, to terminate, to denounce, to abrogate; to break off, to severрозривати договір — to abrogate/dissolve a treaty/convention
II = розритирозривати контракт — to cancel (to annul, to terminate) a contract
-
3 розлучати
= розлучити1) ( роз'єднувати) to part ( from), to separate ( from); літ. to sever ( from)2) ( розривати шлюб) to divorce -
4 розлучатися
= розлучитися1) ( розставатися) to separate, to part ( with)2) ( розривати шлюб) to divorce, to get divorced; to split
См. также в других словарях:
розлучатися — а/юся, а/єшся і рідко розлу/чуватися, уюся, уєшся, недок., розлучи/тися, лучу/ся, лу/чишся, док., з ким – чим і без додатка. 1) Попрощавшись, іти від кого небудь або розходитися в різні боки. 2) Переставати бути, жити разом, бачитися,… … Український тлумачний словник
розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… … Український тлумачний словник
розлучати — а/ю, а/єш і рідко розлу/чувати, ую, уєш, недок., розлучи/ти, лучу/, лу/чиш, док., перех. 1) Примушувати кого небудь розійтися, відійти один від одного. 2) Роз єднувати, відділяти одне від одного кого небудь (близьких, рідних, друзів і т. ін.). 3) … Український тлумачний словник
